Практика ВСCУ: положення кредитного договору

Blog page
novost-3

ВССУ розглянув (визначення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.01.2012 № 6-46358св11) у судовому засіданні цивільну справу за позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» (далі — Компанія) про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та стягнення збитків, за касаційною скаргою Компанії на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.03.2010 р та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08.072010г.

У січні 2010 року Позивач звернувся до суду з позовом до Компанії, в якому просив визнати несправедливими і недійсними п. п. 2.2.3, 4.1 кредитного договору від 21.11.2008 р №1248, а також просив стягнути з відповідача надміру сплачені платежі за період з грудня 2008 по листопад 2009 року в сумі 8628,95 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва, а пізніше, залишеним без змін постановою апеляційного суду м. Києва, позовні вимоги Позивача задоволені частково, а саме — визнано несправедливими і недійсними п. 2.2.3 та п. 4.1 кредитного договору від 21 листопада 2008 року № 1248, та стягнуто на його користь з Компанії збитки у розмірі 8628,95 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

27.08.2010 р. Верховний Суд України відкрив касаційне провадження у даній справі, після чого, на підставі п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справу передано на розгляд в ВССУ.

Вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами було встановлено, що 21.11.2008г. між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого Компанія надала фізособі кредит у розмірі 27500,00 грн. для оплати автотранспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу від 03.12.2008 р. Згідно з умовами договору за користування кредитними коштами позичальник платить кредитодавцю відсотки в розмірі 5,00 % річних від непогашеної суми кредиту і плату за надання кредиту в розмірі 0,00% від суми кредиту, яка сплачується одноразово, в день підписання договору.

Також встановлено, що є розбіжності між розміром щомісячного платежу, відповідно до графіка — у сумі 1206,46 грн., та розміром фактично сплачених щомісячних платежів, згідно банківських квитанцій. Загальна оплата являє собою плату за обслуговування кредиту, розмір якої змінювався відповідно до зміни курсу НБУ (долара США до гривні), що склало 3917,47 грн. і, як наслідок, був збільшений розмір щомісячного платежу приблизно на 33%. Крім того, позивачем відповідно до умов п. 4.1 договору було внесено плату за дострокове повне погашення кредиту, яка склала 4711,48 грн.

Судами правильно встановлено, що така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально і затверджується внутрішніми актами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що умова п. 2.2.3 кредитного договору про сплату позичальником плати за обслуговування кредиту, яка визначена не числом, а формулою зі змінними, є несправедливою, оскільки в результаті щомісячного платежу, розмір сплати, був надмірно збільшений приблизно на 33%, згідно з ч. 5 ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів».

Судами правильно було встановлено, що сторони на час розгляду справи в суді в повному обсязі виконали свої зобов’язання за договором.

Разом з цим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно визнав, що виконання договору не виключає можливості визнання окремих його положень несправедливими і недійсними.

Таким чином, суди правильно дійшли висновку, що вимоги позивача про визнання несправедливими і недійсними п. 2.2.3 та п. 4.1 кредитного договору, укладеного між сторонами 21 листопада 2008, є обґрунтованими.

Автор: Перша юридична експертиза
Джерело: www.flexp.com.ua